Junkers Ju 188
Junkers Ju 188
Призначення:	Бойовий літак
Перший політ:	1940 (Ju 88B V1)
Прийнятий на озброєння:	лютий 1943
Знятий з озброєння:	1951 (Франція)
Період використання:	лютий 1943 - травень 1945
На озброєнні у:	Третій Рейх
Розробник:	Junkers Motorenbau und Junkers Flugzeugwerkd, Junkers і SNCASEd
Виробник:	Junkers Flugzeug- und Motorenwerke AG
Всього збудовано:	1.234
Конструктор:	Junkers
Максимальна швидкість (МШ):	499 км/год
Дальність польоту:	2,190 км
Практична стеля:	9,500 м
Довжина:	15 м
Висота:	4,4 м
Розмах крила:	22 м
Площа крила:	56 м²
Споряджений:	14,500 кг
Двигуни:	2×
Тяга (потужність):	2×1
Гарматне озброєння:	1×20-мм MG 151/20
Внутрішнє бомбове навантаження:	3.000 кг
Кулеметне озброєння:	3×13-мм MG 131
Junkers Ju 188 у Вікісховищі

Junkers Ju 188 — німецький бойовий літак (нім. Kampfflugzeug) компанії Junkers, виготовлений для Люфтваффе в період Другої світової війни. В основному використовувався як бомбардувальник і розвідувальний літак.

Міністерство авіації Третього рейху планувало замінити Junkers Ju 88 бомбардувальником Junkers Ju 288, який розроблявся за програмою «Бобер А» з 1939 року, але в 1942 році він все ще був далекий від серійного виробництва. Тому було вирішено ініціювати створення «проміжного» варіанту на основі Ju 88E — модифікації що розроблялась компанією Junkers за власною ініціативою. Основними відмінностями від серійних Ju 88 була яйцеподібна кабіна, збільшений розмах крила, фюзеляж з покращеною аеродинамікою. З 1941 року було виготовлено цілий ряд прототипів Ju 88E, один з яких — Ju 88V42 отримав позначення Ju 188V1.

Новий літак був двомоторним суцільнометалевий середньопланом з 12-ти циліндровими моторами зі збільшеною потужністю Jumo 213A^[de], замінені згодом на 14-циліндрові BMW 801 G-2^[de]. Розглядався виключно як «горизонтальний» бомбардувальник — без засобів скидання бомб з піке.^[1]

Перші передсерійні Ju 188 почали виготовляти з липня 1943 року. Під час серійного виробництва з лютого 1943 до лютого 1945 виготовили 1234 Ju 188 (608 бомбардувальників, 626 розвідувальних літаків), з яких 15 знищили на землі до передачі Люфтваффе. Їх виготовляли у 5 основних варіантах і на базі Ju 188 спроєктували Junkers Ju 388. 22 літаки Ju 188 використали у виробництві досерійних Ju 388 L-0 і K-0.

• Ju 188A — бомбардувальник з двигунами Jumo 213A потужністю 1775 к.с. Захисне озброєння: 1 × 20 мм гармата MG 151/20 в носовій частині, 1 × 13,2 мм кулемет MG 131 і 1 × 20 мм гармата MG 151/20 в верхніх установках, і 2 спарені 7,92 мм кулемети MG 81Z в нижній. Максимальна маса бомбового навантаження — 3000 кг. Випускався з вересня 1943 року по вересень 1944 року.
  • Ju 188A-0 — передсерійний бомбардувальник
  • Ju 188A-2 — бомбардувальник (283 екз.)
  • Ju 188A-3 — торпедоносець (62 екз.)
• Ju 188D — розвідник на базі Ju 188A. Носова гармата була знята. Випускався з лютого 1944 року по лютий 1945 року. (404 екз.)
  • Ju 188D-1 — варіант фоторозвідника
  • Ju 188D-2 — морський розвідник з радіолокаційним обладнанням
• Ju 188E — бомбардувальник з двигунами BMW 801D-2 потужністю 1730 к.с. Захисне озброєння: 1 × 20 мм гармата MG 151/20 в носовій частині, 2 × 13,2 мм кулемети MG 131 в верхніх установках, і 2 спарені 7,92 мм кулемети MG 81Z в нижній. Випускався з лютого 1943 року по травень 1944 року. (263 екз.)
  • Ju 188E-0 — передсерійні літаки
  • Ju 188E-1 — серійні бомбардувальники
  • Ju 188E-2 — торпедоносець (переобладнувався з Ju 188E-1)
• Ju 188F — розвідник на базі Ju 188E. Носова гармата відсутня. Виготовлявся з квітня 1943 року по липень 1944 року. (222 екз.)
  • Ju 188F-1 — розвідник з фотоапаратурою
  • Ju 188F-2 — морський розвідник з РЛС
• Ju 188G — бомбардувальник з бомбовою гондолою (у серію не пішов)
• Ju 188J — проєкт «Швидкісний нічний винищувач» (перебудований у Ju 388J-1)
• Ju 188K — проєкт «Швидкісний нічний винищувач» (перебудований у Ju 388К-1)
• Ju 188L — проєкт «Швидкісний нічний винищувач» (перебудований у Ju 388L-1)
• Ju 188R — проєкт нічного винищувача
• Ju 188S — проєкт швидкісного бомбардувальника
• Ju 188T — проєкт висотного розвідника
• Ju 188U — службовий літак генерал-фельдмаршала Ергарда Мільха

Першою Ju 188E отримала авіагрупа I/KG 6 в серпні 1943 року, а перший бойовий виліт відбувся в ніч з 15 на 16 жовтня. Тоді 7 Ju 188E використовувались для вказування цілей іншим бомбардувальникам. В цей ж час на Ju 188E переозброювалась авіагрупа I/KG 66, а до початку 1944 року була переозброєна група II/KG 2, і почалось переозброєння III/KG 6. Всі ці групи були залучені до операції «Штейнбок» — серії бомбових нальотів на Лондон. Перший рейд відбувся в ніч з 21 на 22 січня 1944, останній аж 18 вересня 1944.

Торпедоносні варіанти Ju 188 надішли до групи III/KG 26 яка базувалась в Норвегії, і намагалась перешкодити морському сполученню союзників. Втрати бойових варіантів Ju 188 були доволі високими, і до квітня 1945 року Ju 188 залишились тільки в розвідувальних частинах.

Близько 10 Ju 188 було захоплено Францією, яка тримала їх в складі ВПС до 1946 року, після чого вони були передані морській авіації для випробувань.^[1]

• Wolfgang Wagner: Hugo Junkers Pionier der Luftfahrt — seine Flugzeuge. Aus der Reihe: Die deutsche Luftfahrt, Band 24, Bernard & Graefe Verlag, Bonn 1996, ISBN 3-7637-6112-8 (нім.)
• Heinz J. Nowarra: Die deutsche Luftrüstung 1933—1945. Flugzeugtypen Henschel — Messerschmitt. Bd. 3, Bernard & Graefe, Koblenz 1993, ISBN 3763754679, S. 106—110 (нім.)
• Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

• Junkers Ju 188 [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Luftarchiv.de [Архівовано 13 січня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Junkers Ju 188

• Junkers Ju 88
• Junkers Ju 288
• Junkers Ju 388