GBU-39 | |
Маса | 129 кг |
---|---|
Участь у військовому конфлікті | Війна в Іраку, Громадянська війна в Сирії, Війна в Афганістані 2001-2021, Війна у Секторі Газа 2008—09, військова операція проти ІДІЛ і Контртерористична операція в Секторі Газа[1] |
Країна походження | США |
Оператор | Повітряні сили США |
Виробник | Boeing Defense, Space & Security |
Тип системи наведення | інерціальна навігація, GPS, теплова голівка самонаведення і активне радіолокаційне самонаведення |
Конструктор | Боїнг |
Дата/час прийняття в експлуатацію | 2006 |
Довжина або відстань | 180 см |
GBU-39 у Вікісховищі |
GBU-39/B Small Diameter Bomb (SDB)[a] — американська легка високоточна крилата бомба, має максимальну дальність польоту у 110 км[2].
Також існує варіант GLSDB з наземним запуском з установок M142 HIMARS і M270, його дальність складає 150 км.
Авіабомби малого діаметру почали розробляти у 90-х роках для забезпечення надзвукових літаків високоточними бомбами з можливістю їхнього скидання з внутрішнього бомбовідсіку. Роботи проводилися у рамках програми «MMTD» і включали в себе розвиток технологій, що передбачали:
По цій програмі роботи проходили у напрямку забезпечення «F-22» новітнім озброєнням, і у підсумку, літаки змогли забезпечити стандартним озброєнням до 8-ми авіабомб класу SDB. У 2005 році подібні авіабомби вже перебували на озброєнні ВПС і отримали перше бойове застосування в Іраку у 2006 році. Згідно з планами військово-повітряних сил Сполучених Штатів заплановано придбання 24 тисяч авіабомб класу SDB різного калібру. Вони використовуватимуться на надзвукових літаках, і більше половини авіабомб стануть базовим озброєнням для ураження стаціонарних наземних об'єктів, останні модифікації вже можуть використовувати і по рухомих цілях.
Авіаційна бомба GBU-39 належить до класу бомб «Small Diameter Bomb» — бомба малого діаметра (калібру). Маса GBU-39 SDB — 113 кілограмів.
Призначення — високоточне ураження наземних об'єктів з великих відстаней, для запобігання ураження носія засобами протиповітряної оборони противника. Малий діаметр (19 см) і невеликий формфактор дозволили розміщувати GBU-39 SDB не тільки на підвісках, а й у внутрішньому збройовому відсіку. Це дозволило зменшити загальну помітність літака і збільшити його швидкісні та маневрені характеристики.
GBU-39 інтегрована до літаків F-15E Strike Eagle, Panavia Tornado, JAS-39 Gripen, F-16 Fighting Falcon, F-22 Raptor та AC-130W. Також заплановано або проведено інтеграцію до F-35 Lightning II, A-10 Thunderbolt II, B-1 Lancer, B-2 Spirit, B-52 Stratofortress, AC-130J та MQ-20 Avenger.[джерело?]
У травні 2024 року стало відомо про те, що Повітряні сили України адаптували МіГ-29 для застосування GBU-39.
Відомо що МіГ-29 може переносити до 8 GBU-39 на двох підвісах BRU-61.[3]
У 2019 році стало відомо про проєкт «Golden Horde» («Золота Орда»). ARFL спільно з Scientific Applications Research Associates планували створити універсальну систему управління, здатну зібрати кілька ракет або бомб в «рій мережевих боєприпасів» для спільної роботи. Серед потенційних боєприпасів називалися бомби GBU-39/B SDB, ракети AGM-158 JASSM і AGM-160 MALD[4].
Перша льотна демонстрація програми «Золота Орда» відбулась 14 листопада 2020 року, під час якої винищувач F-16 зі складу 96-го випробувального крила ВПС (авіабаза ВПС Еглін, штат Флорида) скинув дві авіабомби. На початку 2021 року відбулись випробування системи, коли скинуті з винищувача чотири авіабомби GBU-39/B SDB, оснащені системою управління, створеною за проєктом «Золота Орда», в польоті розподілили між собою цілі, скорегували траєкторії польоту та вразили всі цілі одночасно[4].
В ході російського вторгнення в Україну ПС ЗСУ застосовували GBU-39 на модифікованих МіГ-29. Перші фотографії було поширено в травні 2024 року.[5]
За даними Washington Post, ці бомби показали відсоток влучань 90 %, на противагу GLSDB, які виявились недостатньо стійкими до російської РЕБ.[5]
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Кулемети | |
---|---|
Гармати | |
Контейнери | |
Авіаційні бомби | |
Керовані бомби | |
Некеровані ракети | |
Ракети «повітря — повітря» | |
Ракети «повітря — поверхня» | |
Крилаті ракети | |
Ракети-приманки | |
Курсивом позначена зброя знята з озброєння (станом на 2023 р.). Індекс 1 позначає, що зброю надано в рамках МТД для відбиття російської агресії з 2022 року. |