inode (вимовляється айнод чи інод; також індексний дескриптор) — структура даних на традиційних Unix-подібних операційних системах. inode зберігає усю інформацію про звичайний файл, директорію чи будь-який інший об’єкт файлової системи за винятком самих даних та імені[1].

Деталі

[ред. | ред. код]

Файлові системи ґрунтуються на структурах даних, що містять тільки інформацію про файли, без самого тіла файлу. Це поняття називається метаданими — інформацією про інформацію. Кожен файл зв’язаний зі своїм inode, що ідентифікується за певним номером (який називають і-номером чи інодом).

inode зберігають таку інформацію про файли і каталоги, приналежність користувачу, режим доступу (дозволи на читання запис та виконання) і тип файлу. В багатьох файлових системах максимальна кількість інодів зафіксована на етапі проектування, що обмежує максимальну кількість можливих файлів. Зазвичай під іноди виділяється 1% від загального об’єму ФС.

і-номер є покажчиком на елемент таблиці інодів, що зберігається у визначеному місці ФС. Знаючи цей номер, ядро операційної системи може отримати доступ до відповідного айноду, а отже і до вмісту файлу.

Імена файлів і каталоги:

Опис inode в POSIX

[ред. | ред. код]

На опис файлових систем у POSIX сильно вплинули традиційні ФС Unix. Тому звичайні файли повинні мати наступні атрибути:

Зноски

[ред. | ред. код]
  1. Tanenbaum, Andrew S. (2007). Modern Operating Systems (3rd ed.) (англійською) . Pearson. с. 279. ISBN 978-0136006633.