Fairey Fox
Призначення: легкий бомбардувальник
Перший політ: 3 січня 1925
Прийнятий на озброєння: червень 1926
Знятий з озброєння: 1945
На озброєнні у: Королівські повітряні сили Великої Британії
Повітряні сили Бельгії
Розробник: Fairey Aviation Company
Виробник: Велика Британія Fairey Aviation Company
Екіпаж: 2 особи
Максимальна швидкість (МШ): 251 км/год
Бойовий радіус: 1046 км
Практична стеля: 5180 м
Довжина: 9,50 м
Висота: 3,25 м
Розмах крила: 11,58 м
Площа крила: 30,1 м²
Порожній: 1183 кг
Максимальна злітна: 1867 кг
Двигуни: 1 × Curtiss D-12
Тяга (потужність): 480 к.с. (358 кВт)
Підвісне озброєння: 209 кг бомб
Кулеметне озброєння: 2 × 7,7-мм кулемети

Fairey Fox у Вікісховищі

Фері Фокс (англ. Fairey Fox) — британський легкий бомбардувальник, розроблений компанією Fairey Aviation для повітряних сил ВМФ Британії в другій половині 1920-тих років.

Історія

В 1923 році на авіаційних перегонах гідропланів «Кубок Шнейдера», що відбувався в Британії, переміг американський літак Curtiss CR-3[en] з двигуном Curtiss D-12[en] потужністю 480 к.с. Головний конструктор компанії Fairey Річард Фері[en] зацікавився цим двигуном, оскільки перебував в пошуках двигуна для заміни бомбардувальника Fairey Fawn[en], і почав переговори на початок ліцензійного виробництва цього двигуна в Британії. Окрім двигуна також планувалось купити ліцензію на фірмовий повітряний гвинт, радіатори в крилах і обтічну обшивку фюзеляжу.

Хоча ліцензійне виробництво двигуна так і не було почате, Fairey змогли імпортувати 50 американських двигунів і почати виготовлення свого літака, який отримав позначення «Фокс» (англ. Fox). Перший прототип здійнявся в повітря 3 січня 1925 року і хоча, в результаті випробувань, виявили ряд недоліків, «Фокс» був на 64 км/год швидший за наявний на озброєнні Fairey Fawn. Через використання американського двигуна, британське міністерство авіації не ризикнуло робити велике замовлення на літак і перший контракт склав тільки 18 літаків, для яких було складено специфікацію 21/25. Перші «Фокси» були готові вже в грудні 1925 року і надійшли на озброєння 12-ї ескадрильї в Андовері. Пізніше було зроблено нове замовлення на ще 9 літаків. Коли з'явився новий британський двигун Rolls-Royce F.XIIA було вирішено замінити ним Curtiss D-12, що б позбавитись залежності від експорту. Ця модифікація отримала позначення Fox IA. Прототип піднявся в повітря 29 серпня 1927 року, але ще з двигуном Rolls-Royce F.XI, а повністю переобладнаний літаки були готові в грудні 1928.

В 1926 році міністерство авіації видало нову специфікацію 12/26 на легкий бомбардувальник і цього разу Fairey вирішили запропонувати нову модифікацію «Фокса» — Fox IIM. Він мав металеву конструкцію з тканинною обшивкою, і двигуном Rolls-Royce F.XIB потужністю 480 к.с. Проте в цей ж час Hawker Hart виготовлявся серійно, а «Фокс» не мав переваг над ним, тому королівські ВПС відхилили проєкт. Fairey вирішили запропонувати Fox IIM на експорт в результаті чого ним зацікавилась Бельгія. В січні 1931 року було замовлено 12 літаків, перші три з яких перелетіли до Бросселю вже через рік.

Дочірнє бельгійське підприємство Avions Fairey відкрило нову фабрику поблизу Шарлеруа для виробництва «Фоксів» за ліцензією. Перший бельгійський «Фокс» полетів 21 квітня 1933 року, а за записами компанії до 1939 року було виготовлено 177 різних варіантів літака. Виготовлялись варіанти з двигунами Rolls-Royce Kestrel IIS і V, Hispano-Suiza 12Y[en], а також один прототип з радіальним двигуном Armstrong Siddeley Serval[en]. В деяких модифікаціях також була закрита кабіна. Також виготовлялась винищувальна модифікація Mk VII Mono-Fox, більш відома за неофіційним прізвиськом «Кенгуру» (англ. «Kangourou»), який отримала через великий радіатор під фюзеляжем.

Наймасовішим з бельгійських «Фоксів» був варіант Mk VI з двигуном Hispano-Suiza 12Ydrs потужністю 860 к.с., закритою кабіною і обтічниками на шасі. Це все дозволило досягти максимальної швидкості 354 км/год, злітної відстані тільки 55 метрів і часу підйому на 6000 м — 8,5 хвилин. Бельгійські ВПС мали на озброєнні 94 такі літаки, які активно використовувались під час німецького наступу.

В Британії теж продовжувалось виробництво «Фоксів», але в значно менших обсягах. Відомо про шість виготовлених гідролітаків для армії Перу, але в королівських ВПС вони були замінені на Hawker Hart ще в 1931-32 роках.[1]

Модифікації

Британські Fox I на озброєнні 12-ї ескадрильї. 1929 рік.

Тактико-технічні характеристики

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]

Технічні характеристики (Fox I)

Льотні характеристики

Озброєння

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Fairey Fox

Примітки

  1. а б Monday, 1984, с. 86.
  Велика Британія   Авіація   Війна   Військова техніка