EGP (англ. Exterior Gateway Protocol, протокол зовнішнього шлюзу) — застарілий протокол обміну інформацією між маршрутизаторами кількох автономних систем. Розроблено в 82-84 роках. Згодом був замінений на BGP.

EGP спочатку призначався для передачі інформації про досяжність в роутери ARPANET та отримання її від них. Інформація передавалася з окремих вузлів, що знаходяться в різних адміністративних доменах, званих автономними системами (AS), в роутери, які передавали цю інформацію через мережу доти, поки її можна було передати вниз до мережі пункту призначення, що знаходиться в межах другої AS.

EGP виконує три основні функції.

• По-перше, роутери, що працюють з EGP, організують для себе певний набір сусідів. Сусіди — це просто інші роутери, з якими роутер хоче колективно користуватися інформацією про досяжності мереж; які-небудь вказівки про географічне сусідство не включаються.
• По-друге, роутери EGP опитують своїх сусідів для того, щоб переконатися в їх працездатності.
• По-третє, роутери EGP відправляють повідомлення про коригування, що містять інформацію про досяжності мереж у межах своїх AS^[1].

EGP був розроблений Болтом, Беранеком і Ньюменом на початку 1980-х років. Вперше це було описано в RFC 827^[2]і офіційно визначено в RFC 904.^[3]

RFC 1772 окреслив шлях переходу від EGP до BGP.^[4]

• Request — Запит на захоплення сусідів і/або установки налаштувань опитування
• Confirm — Підтвердження запиту request
• Refuse — Відмова в захопленні сусідів
• Cease — Запит на перезахват сусідів
• Cease-ack — підтвердження перезахоплення сусідів
• Hello — перевірка доступності сусідів
• IHU — відповідь на запит про доступність (англ. I hear you – я тебе чую)
• Poll — запит на оновлення інформації про доступність мережі
• Update — оновлення інформації про доступність мережі
• Error — помилка

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.