AR-10 | |
---|---|
Гвинтівка AR-10 | |
Тип | автоматична гвинтівка |
Походження | США |
Історія використання | |
На озброєнні | 1960—1976 (Португалія) 1958—1985 (Судан) |
Оператори | Португалія, Судан, М'янма, Гватемала, Куба, Італія |
Історія виробництва | |
Розробник | Юджін Стоунер (Eugene Stoner) |
Виробник | Armalite арсенал міста Заандам (Нідерланди) |
Виготовлення | 1956—1960 роки (у США) |
Виготовлена кількість | ~ 10 000 (до початку 1960-х) |
Характеристики | |
Вага | 4,31 |
Довжина | 1103 |
Довжина ствола | 508 |
Набій | 7,62 × 51 мм НАТО 7,62 × 39 мм (варіант для спецпідрозділів Судану) |
Калібр | 7,62 |
Дія | відведення порохових газів, поворотний затвор |
Темп вогню | 700 |
Дальність вогню | |
Максимальна | 600 (ефективна) |
Система живлення | коробчатий магазин на 20 патронів |
Приціл | відкритий регульований |
AR-10 у Вікісховищі |
ArmaLite AR-10 — бойова гвинтівка калібру НАТО 7,62×51 мм, розроблена Юджином Стоунером наприкінці 1950-х років і виготовлена компанією ArmaLite (на той час — підрозділом Fairchild Aircraft). Перший варіант AR-10 представлений у 1956 році, використовувала інноваційну комбінацію прямолінійної конструкції ствола з фенольним композитом, нову запатентовану газову систему затвора та раму, а також ковані зі сплаву деталі, завдяки чому стрілецька зброя могла значно легше управляти автоматичним вогнем була у понад 450 грамів легшою, ніж інші піхотні гвинтівки того часу.[1] За час виробництва, оригінальна AR-10 була виготовлена відносно невеликою кількістю у менше ніж 10 000 гвинтівок. Однак, у майбутньому ArmaLite AR-10 стане прабатьком широкого спектру вогнепальної зброї.
У 1957 році базова конструкція AR-10 була змінена та суттєво модифікована компанією ArmaLite для розміщення патрона .223 Remington і отримала позначення ArmaLite AR-15.[2]
У 1959 році ArmaLite продала свої права на AR-10 і AR-15 компанії Colt's Manufacturing Company через фінансові труднощі та обмеження пов'язані з нестачею робочої сили та виробничих потужностей.[3] Після модифікацій, нову оновлену гвинтівку (AR-15) згодом було прийнято на озброєння американських військових як M16.[4][5][6]
На початку 1950-х Стоунер розробив нову систему газовідводу, яка відрізнялася від сучасних відсутністю газового поршня: порохові гази впливали безпосередньо на затворну раму. У 1954 році він розробив гвинтівку AR-10 на базі цієї схеми, і через рік вона надійшла до військових випробувань. Військові чини не проявили ентузіазму по відношенню до розробки Стоунера, а на озброєння в 1957 році поступила гвинтівка M14, що за іронією долі поступилася згодом місцем як загальновійськова стрілецька зброя автоматній гвинтівці M16, яка практично повністю повторює конструкцію AR-10.
До 1960 року Armalite здійснювала дрібносерійне виробництво даної гвинтівки, також ліцензія була передана арсеналу нідерландського міста Заандам. AR-10 перебували на озброєнні Португалії (1960—1976 роки), Судана (1958—1985 роки) та ще кількох країн, а також застосовувалися в ході низки локальних конфліктів.
У подальшому на основі AR-10 був розроблений автомат M16, що перебуває на озброєнні США і ряду інших країн і до цього дня, а в 1980-х почалося виробництво модернізованої гвинтівки для ринків цивільної та поліцейської зброї.
За конструкцією AR-10 аналогічна до ранніх зразків AR-15/M16. Автоматика заснована на відводі порохових газів з каналу ствола, що приводять у рух затворну раму. Ствол замикається поворотом затвора. Ручка заряджання знаходиться над ствольною коробкою під ручкою для перенесення.
УСМ — куркового типу, трипозиційний запобіжник—перемикач режимів розташований на лівій стороні зброї над пістолетним руків'ям і передбачає ведення вогню одиночними пострілами та безперервними чергами (на цивільних самозарядних варіантах перекладач двопозиційний). Досилач затвора відсутній. Є затворна затримка.
Ствольна коробка складається з верхньої та нижньої половинок, що кріпляться за допомогою двох поперечних штифтів. Прицільне пристосування складається з мушки, розташованої в основі газової камери, та цілика, вбудованого в ручку для перенесення. Фурнітура виконана з ударостійкої пластмаси.
Оригінальні гвинтівки:
Модернізовані варіанти, випущені після 1980-х:
Восени 2012 р. стало відомо про плани підприємства «Зброяр» налагодити виробництво AR-10 та AR-15 на київському заводі «Маяк» під назвою MZ-10 та MZ-15 відповідно (MZ можливо свідчить про спільне виробництво Mayak-Zbroyar)[7]. 85 % деталей карабіна Z-10 підприємство «Зброяр» виробляє самостійно, на своїх потужностях. Завдяки власному виробництву повністю забезпечені потреби у ствольних коробках, затворах, затворних рамах, а також у цівках і елементах газової системи.
Крім того, підприємством «Зброяр» налагоджений випуск аналогів AR-10 та AR-15 під назвою Zbroyar Z-10 та Z-15 відповідно[8].
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: AR-10 |
Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |